|
Ієн Боуг: "Україна має великий поступ у напрямі Європейського Союзу, ближче підступається, дедалі більше залучається і готується тим самим до того, щоб кінець-кінцем стати кандидатом на членство"
(7 Мая 2008 12:44)
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко взялася за обленерго: борги треба віддавати, бо будуть санкції, заявила вона у вівторок, 6 травня. У президента нагадали, що губернатори підзвітні главі держави, інакше - теж санкції. Як ставляться в Європі до політичної ситуації в Україні? Про це у програмі "Час інтерв'ю", що на "5-му каналі", розповів Ієн Боуг - голова представництва Єврокомісії в Україні. Також Ієн Боуг розказав, в чому Україна просунулася на шляху до ЄС, а в чому ще суттєво відстає. Пропонуємо Вашій увазі скорочений виклад інтерв'ю з Ієном Боугом.
Лариса Губіна: "Доброго вечора. Пане посол, скажіть, будь ласка, ви напевно, знайомі з політичною ситуацією в Україні. Як ставляться в Європі до тієї політичної ситуації, яка зараз в нашій державі?"
Ієн Боуг: "Я гадаю, що ми не мусимо розглядати політичну ситуацію з погляду внутрішньої політики. Ми хочемо, щоб у нас був партнерський сильний уряд, відданий процесові реформ, і впродовж трьох останніх років ми мали уряди, що виявляли відданість реформам, хоча були певні політичні складнощі. Навіть торік через певні негаразди були великі перерви в діяльності уряду. Але ми мали продуктивну співпрацю зі свого боку, не зважаючи на певні проблеми, що ми мали місце в країні".
Лариса Губіна: "Ви в Україні вже 4 роки, наскільки я не помиляюся. Чи змінилася Україна за цей час, і на краще чи на гірше?"
Ієн Боуг: "Мені здається, що країна змінилася. Часто-густо чужинцеві, особливо тому, хто не говорить мовою країни, дати якийсь висновок. Але мені здається, що Україна змінилася, скажімо, ми бачили 3 різні варіанти виборів, і дедалі більше наближення до міжнародних стандартів. І засоби масової інформації, всі це визнають, зараз набагато вільніші. І це надзвичайний поступ для країни. І я це кажу з власного погляду. Зв'язки з Європейським Союзом поглибилися, поширилися і стали інтенсивніші".
Лариса Губіна: "Завжди зручніше розуміти людей, коли ти безпосередньо з ними спілкуєшся, знаходишся в їхньому середовищі. Чи встигли ви за ці роки зрозуміти українців, як народ, можливо, навіть і полюбити?"
Ієн Боуг: "Так, мені тут дуже сподобалося. Коли живеш в Україні, будь-якій країні 3-4 роки, починаєш перейматися прагненням людей, їхніми цілями, хоч і є мовний бар'єр, але я дуже багато їздив країною, і не лише Київ знаю, всю Україну бачив. І де б я не був, мене дуже тепло приймали. Велика була цікавість до Європейського Союзу, до українських зв'язків з Європейським Союзом, з тим, що ЄС намагається партнерстві з Україною зробити".
Лариса Губіна: "Чи заслуговують такі люди, як українці, жити в досить закритій країні? Я зараз кажу, що українці досі не мають можливості вільно пересуватися країнами світу, подорожувати в Європу. У нас досі безвізовий режим з Європою. Що скажете на це?"
Ієн Боуг: "Я знаю, що це дуже вагома проблема. І завжди на порядку денному, з ким би я не говорив, люди цим переймаються. Мені здається, що обставини не такі чорні, не такий страшний чорт, як його малюють. Ми маємо певне пом'якшення з візою. Є певна угода між Україною та Європейським Союзом, що довго працює, це сприяння візовому режимові. Але ми мали вже першу зустріч спільного комітету того місяця, і ми обговорювали певні негаразди, певні труднощі, і як з цим впоратися. І мені здається, що з часом українці знайдуть спосіб на те, щоби легше здобувати собі візи. І є також місцеві угоди про перетин кордону, що підписувалися Україною з ближчими сусідами в Європейському Союзі, це сприяє легшому перетинанню кордонів. І це також допоможе людям переїхати до іншої країни в разі потреби. Безперечно, там сказано, що мета - це безвізова мандрівка для українських громадян. Ще далеко до того, слід сказати, але є така мета, і буде цей пункт завжди на порядку денному українського уряду, зв'язки з Європейським Союзом. І ми вже наголошували на тому, що має бути певний діалог. І є така можливість для майбутнього, тобто я не думаю, що Україна така уже відрублена від Європейського Союзу. Безперечно, європейцям легше приїхати до України, ніж навпаки, але ми намагаємося все полегшити".
Лариса Губіна: "Українські політики, українські чиновники щоразу, повертаючись із закордонної поїздки, кажуть, що ось-ось безвізовий режим настане. І це буде дуже важливий крок як з боку Європи, так важливий крок для України. Отже, Україна готова виконувати вимоги. Але виникає от таке питання. Євровіза загалом коштує 35 євро, але для українців більше в півтора рази. І певний час європейські чиновники намагалися вирішити це питання. Воно досить важливе для громадян України. Але поки що нічого не змінилося. Що можете сказати на це?"
Ієн Боуг: "Так, я був у Брюсселі, коли пані прем'єр-міністр приїздила у січні, і розмови із президентом комісії, з комісаром із зовнішніх зв'язків... вона мала 35 євро за візу. Ви згадали про це. Якщо би не було угоди про полегшення візового режиму, то було б 60 євро, тобто я знаю, що зараз це більше, ніж українці платять за візи до інших країн, що потім приєдналися до Шенгенської системи. Але б всі платили 60, якби не було нашої угоди про полегшення візового режиму".
Лариса Губіна: "Строк вашої каденції закінчується через кілька місяців. Ви від'їздите з України. Чи жалкуєте про це?"
Ієн Боуг: "Так, безперечно. Мені завжди дуже сумно залишати країну. За 4 роки якось прив'язуєшся до країни. І дуже багато незавершених справ, великий поступ уже, великий поступ ще попереду. Я хотів би наголосити на цьому, хоча ми не говоримо про це, але Україна зараз веде перемовини, повсякчас веде перемовини і дуже далека від правди та думка багатьох представників широкого загалу, що нічого не діється. Багато чого діється. Є поступ, і є угода про цивільну авіацію. Є порозуміння з приводу енергетичної співпраці. Але я і далі, де б не був, стежитиму за Україною".
Лариса Губіна: "Але разом з тим ви досить критично ставитеся до тих процесів, які відбуваються в Україні. Нещодавно ви сказали, що питання членства України в ЄС поки не стоїть серед першочергових. Отже, пане посол, підсумуйте, будь ласка, в чому Україна просунулася на шляху до ЄС, а в чому ми ще суттєво відстаємо?"
Ієн Боуг: "Мені здається, що великий поступ ми маємо. Уже ближче Україна, ніж 3 роки тому до Європейського Союзу. Є ціла низка дуже важливих складових. Ми зараз обговорюємо нову угоду. Великий поступ там. Частиною цієї угоди буде угода про вільну торгівлю. Почалися перемови про цю угоду. І Україна ще наблизиться на торговельних зв'язках до Європейського Союзу. Якщо ми справдимо сподівання обох сторін, то Україна буде країною, що добре інтегрується у внутрішній європейський ринок. Візова угода. Про це вже йшлося. І цивільна авіація. Це створить спільне небо для Європейського Союзу та України. І ми маємо дуже багато спільної праці у таких галузях, як от реформа судочинства, енергетичного сектора, державної служби... Усунення перепон у торгівлі. Це все наближує Україну до Європейського Союзу. Так само як і інші програми юридичного наближення, промислові норми та стандарти. Тобто Україна має великий поступ у напрямі Європейського Союзу ближче підступається, дедалі більше залучається і готується тим самим до того, щоб кінець-кінцем стати кандидатом на членство. Що більше зробить це зараз, то менше доведеться робити, як стане країна кандидатом".
Лариса Губіна: "Самміт Україна-ЄС, на який очікують у вересні. Різні коментарі вже зараз лунають щодо цього самміту. Пан Саркозі каже, що можливо очікувати на новий рівень сусідства. Наш президент Віктор Ющенко говорить про асоційоване членство. Водночас представник Єврокомісії Крістіане Хофман говорить, що асоційоване членство - це спекуляції. Поясніть, чого очікувати Україні від цього вересневого самміту".
Ієн Боуг: "Мені здається, що зарано ще говорити, чого сподіватися від цього самміту. Але зрозуміло цілком, що Україна може багато чого сподіватися. І має сподіватися від французького головування, і від самміту вересневого. Ціль цього самміту полягає в тому, щоби з одного боку зареєструвати ваш поступ від останнього самміту, а з іншого боку, самим фактом закликати всіх до того, щоби поступу було якомога більше. Скільки було цього поступу, і скільки ще треба відзначити як досягнення... Важко передбачити ці наслідки навіть зараз, коли залишається декілька місяців лише. Щодо асоційованого членства, в правовому сенсі немає такого юридичного поняття. Коли українці говорять про такі прагнення, ми чітко висловлюємося з цього приводу. Немає такого юридичного терміну".
Лариса Губіна: "Цими днями якраз виповнюється річниці вступу Польщі до ЄС. Це наша дуже близька сусідка, близька нам географічно, а також близька ментально і політично. Коли Польща приєднувалася до Євросоюзу, всі говорили, що про принцип паровозу, що Україна слідом за Польщею, можливо, також потрапить до Європи. Але ж ми бачимо, що цього поки що не сталося. І це перспектива не близька. Питання ось в чому: скажіть, чи стала за ці роки Польща дійсно європейською країною, і як відбувся цей процес асиміляції?"
Ієн Боуг: "Я хочу сказати, що Польща завжди була європейською країною. Польща була кандидатом. Усі кандидатські країни перш, ніж вони приєдналися до Європейського Союзу, мусили пройти дуже суворий процес застосування, реформи. І все це було тісно... підлягало нагляду з боку Європейського Союзу. Польща приєдналася до Союзу... відіграє повну повноправну роль у всіх обговореннях, що точаться в Європейському Союзі. Це один із найбільших прихильників українського наближення, і вступу до Європейського Союзу. Можна сказати, що це не риторична підтримка з боку Польщі. Польща дуже багато практичного робить на цю підтримку. І це дуже важлива річ, оскільки, мені здається, що Україна може багато дістати від досвіду тих країн, що нещодавно приєдналися до Європейського Союзу. Були процеси реформ, дуже рвійні, дуже енергійні. І те саме належить зараз подолати Україні".
Лариса Губіна: "Українці загалом дуже прихильно ставляться до Євросоюзу, до європейського стилю життя. 56% українців, ну, дуже позитивно ставляться. І я знаю, що найближчими днями в Україні, в Києві зокрема, буде свято під назвою "День Європи". Воно планується 11 травня. Як ви долучаєтеся до цього заходу? Розкажіть, будь ласка".
Ієн Боуг: "Це уже шостий рік поспіль Європейська комісія допомагає організувати День Європи в Україні. 2 речі слід сказати. Цього року це буде по всій країні, по всіх великих містах за участі чи без участі Європейської комісії. Ми допомагаємо організувати це в Києві, в Одесі і в Донецьку. Цього року українські органи влади, Міністерство зовнішніх справ дедалі більше долучається, набагато більше, ніж торік, скажімо. Цього року це український фестиваль, а не просто європейський. І День Європи, це, як ми сподіваємося, буде подія не гірша за те, що ми мали в попередні роки. Делегація віддана цій справі, представництво Європейської комісії докладається до цього, щоб був розголос і за межами Європейського Союзу, щоби інші країни долучалися до такого святкування як це в Україні".
При написанні використані матеріали:: Огляд телеефіру "Україна Сьогодні", "5 канал"
Останнi матерiали на тему "Україна та світ":
Василь Лаптійчук: "Ми повинні проінвентаризувати наші відносини з Росією і знайти ті нюанси економічні або навіть політичні, які можуть вплинути на те, щоб Російська Федерація не зробила нам ціну за газ дорожче, ніж, скажімо, Німеччині. Для цього в нас є газова труба".
Роман Шпек: "Інтеграція України до Європейського Союзу – це шлях до перетворення нашої економіки, нашого господарства. Воно повинно стати сильнішим, воно повинно стати більш стійким щодо зовнішніх конкурентних чинників".
Борис Тарасюк: "Небезпека, яка теоретично й гіпотетично виникла на Кавказі, вона повинна об`єктивно згуртувати всі політичні сили і українське суспільство"
Валерій П’ятницькій: "Ми вже себе починаємо себе почувати як країна-член СОТ, ми відчуваємо відповідне ставлення до нас, збільшується інтерес у світі"
Огляд подій дня - 1 квітня 2008 року. День сміху і не тільки...
"Битва за Европу" в Молдове
Останнi матерiали на тему "Визы для граждан Украины":
Володимир Огризко: "Наш поступ в напрямку Європи можливий лише в тому випадку, якщо ми будемо і далі демонструвати свою демократичність, свій очевидний європейський і євроатлантичний вибір і, безумовно, злагодженість всередині країни"
Богдан Соколовський: "Думаю, що ми вже восени будемо названі асоційованим членом Європейського Союзу"
Олег Рибачук: "На момент проведення фінансового форуму в Києві 15-16 червня ми маємо дати відповіді інвесторам на багато питань"
Останнi матерiали на тему "Украина-ЕС":
Леонід Кравчук: "БЮТ і "Регіони" могли б вирішити дуже багато проблем, які є гострими для України і які не вирішені, починаючи з часу її незалежності"
Роман Шпек: "Інтеграція України до Європейського Союзу – це шлях до перетворення нашої економіки, нашого господарства. Воно повинно стати сильнішим, воно повинно стати більш стійким щодо зовнішніх конкурентних чинників".
Володимир Огризко: "Наш поступ в напрямку Європи можливий лише в тому випадку, якщо ми будемо і далі демонструвати свою демократичність, свій очевидний європейський і євроатлантичний вибір і, безумовно, злагодженість всередині країни"
Богдан Соколовський: "Думаю, що ми вже восени будемо названі асоційованим членом Європейського Союзу"
Огляд подій дня, 3 квітня 2008 року.
Джордж Буш: "Я оптимістично налаштований щодо України"
Сергій Яременко : «Я считаю, в связи с уходом Национального банка с рынка возникло непонимание коммерческими банками, как поступать с купленной наличной валютой».
Тимошенко уверена, что ее правительство будет работать много лет
Еврабия и Украина
Чего не смог добиться Виктор Андреевич от Виктора Федоровича? (Ольга Лень)
Останнi матерiали на тему "Україна - Польща":
Володимир Огризко: "Наш поступ в напрямку Європи можливий лише в тому випадку, якщо ми будемо і далі демонструвати свою демократичність, свій очевидний європейський і євроатлантичний вибір і, безумовно, злагодженість всередині країни"
Огляд подій дня, 3 квітня 2008 року.
Огляд подій дня - 1 квітня 2008 року. День сміху і не тільки...
Обзор главных событий дня
Яцек Ключковський, посол Польщі в Україні: Зараз - не момент, коли треба відправляти уряд в відставку
Настанови голови Сейму Польщі, щодо евроінтеграції: "треба знайти “червону лінію”, межу, за яку не можна виходити, і твердо її захищати"
|