UAToday.net :: Владимир Литвин: Нам нужна не политика политиков, а политика народа

Цитата дня : "Українці – це така нація, яка не боїться і може надавати по шапці"(Піскун)

Фракция НУ-НС вышла из коалиции

Ющенко угрожает распустить ВР

Політика

Владимир Литвин: Нам нужна не политика политиков, а политика народа (21 Ноября 2005 13:47)

В воскресенье, 20 ноября, на телеканале ICTV, в программе "Подробно с Дмитрием Киселевым", выступал председатель Верховной Рады Украины, лидер блока своего имени Владимир Литвин. Он ответил на вопросы относительно вступления Украины в ВТО и ЕЭП, относительно предвыборной кампании Блока Владимира Литвина и о своем видении политической ситуации в государстве.

Дмитрий Киселев. На минувшей неделе парламент Украины в результате ожесточенных споров все-таки принял часть законов из необходимого пакета для вступления страны во Всемирную торговую организацию. Коммунисты были «против» и даже попытались сорвать голосование. Тем не менее, законы прошли. Зато Верховная Рада проявила удивительное единодушие в голосовании изменений закона о выборах, связанных с работой средств массовой информации. Теперь комментировать можно, правда сбалансировано и объективно. Критерии правды остаются туманными. Так или иначе, а спикер парламента Владимир Литвин сохраняет Верховную Раду в работоспособном режиме. Здравствуйте, Владимир Михайлович.

Владимир Литвин, председатель Верховной Рады Украины: "Доброго здоров`я".

Дмитрий Киселев. Начнем сразу с пакета законов о ВТО. С одной стороны парламент принимает часть этого пакета, и, в общем, ведете к этому дело. А с другой стороны, вы сами указываете на странный характер постановки цели в деле о ВТО. Так не пришлось ли вам раздваиваться, когда вы работали в Верховной Раде? Причем стимулирую принятие этих законов, а с другой стороны, вы сами знали, что торопиться вроде не надо.

Владимир Литвин: "Ні. Роздвоєності не було, оскільки це був результат домовленості, досягнутий під час засідання Погоджувальної ради за участю керівників парламентських фракцій і груп. І я думаю, що тут було ще одне прагнення. Особливо з мого боку: зберегти ту крихку рівновагу, взаємопорозуміння між президентом, урядом і парламентом. Продемонструвати, що парламент налаштований на роботу і він пройде свою частину дорого, залишаючи можливості для уряду провести переговори, але за таких умов, які б не принизили Україну і які б не знищили наш економічний і виробничий потенціал".

Дмитрий Киселев. Можете ли вы дать такое поручение правительству?

Владимир Литвин: "Мені важко давати доручення. Я можу лише від імені і за дорученням парламенту звертатися до уряду. Але в багатьох випадках це нагадувати може голос волаючого в пустелі".

Дмитрий Киселев. Что будет с остальными законами по ВТО? Будете ли вы торопить их принятие?

Владимир Литвин: "Я буду діяти відповідно до регламенту і процедури. І на основі компромісів, які ми досягнемо під час нарад, з тим щоби не збурювати Верховну Раду України, з тим щоб ми могли прийняти інші законодавчі акти, які конче є необхідними України. Насамперед йдеться про бюджет на 2006 рік".

Дмитрий Киселев. Ну, вы действительно явно идете на компромисс. Но видите ли вы готовность компромиссу со стороны правительства?

Владимир Литвин: "Я бачу тільки гасла про бажання реалізувати ту мету, яка була задекларована. Тобто вступити до завершення цього року до Світової організації торгівлі. І не бачу серйозної аргументації на користь цієї ідеї".

Дмитрий Киселев. Владимир Михайлович, ну, вот еще все обратили внимание на важные поправки к закону о выборах в связи со средствами массовой информации. Какова была технология голосования этих поправок? Вы, кажется, пошли на некоторые новации.

Владимир Литвин: "Я думаю, це був результат, підводка до тієї роботи, яка була здійснена робочою групою, політичними фракціями за участі представників засобів масової інформації. Ми по суті узгодили всі дискутивні моменти. Ми вийшли на погоджувальний варіант, що дало мені можливість поставити на голосування цей проект закону про внесення змін до закону про вибори народних депутатів України без обговорення і практично без доповіді. Чому я це зробив? По-перше, я бачив, що є згода по основних моментах цього закону, по ключових положеннях. По-друге, якби ми втягнулися в дискусію, з’явилося б ряд новацій і пропозицій, які б зруйнували попередні домовленості. Тому ми в принципі прийняли рішення без обговорення. Я вважаю, що це був правильний крок".

Дмитрий Киселев. Ну, вот еще один яркий момент минувшей недели. В Верховной Раде был визит президента Казахстана Нурсултана Назарбаева. По-моему, там сдвинулся весь график, там, часа на три, и вы чуть ли не вынуждены были беседовать с президентом Казахстана один на один в течении нескольких часов. Что это за незапланированные такие вещи, которые обычно… ведь обычно график президента расписан по минутам?

Владимир Литвин: "Мені важко коментувати графік візиту… офіційного візиту президента республіки Казахстан до України. Ми діяли в межах того, що було відведено Верховній Раді. А саме – це зустріч безпосередньо у Верховній Раді голови Верховної Ради з президентом республіки Казахстан. А потім виступи президента Казахстану у сесійній залі, яка, до речі, була сприйнята з глибокою увагою і була підтримана, про що засвідчили оплески неодноразові під час виступу президента Казахстану. Але склалося так, що виявилося є вільний час, непередбачуваний з’явилися моменти…".

Дмитрий Киселев. (говорят одновременно). Такой трехчасовой экспромт?

Владимир Литвин: "Експромтом. І була можливість у мене ще протягом двох годин спілкуватися з мудрим, я б сказав би, такою мудрою людиною і глибоким політиком. І я вважаю, що це була користь насамперед для мене, користь для України. А все інше – це планування президентським протоколам цього важливого відповідального заходу".

Дмитрий Киселев. Владимир Михайлович, ну, вот Украина параллельно с переговорами по ВТО ведет переговоры по интеграции в Единое экономическое пространство. Ну, с переменным успехом, поскольку нет полного единодушия, как страна это будет делать. А один из основных, ну, посылов, с которым приехал Нурсултан Назарбаев, был вот именно вот этот вопрос. Я хотел бы привести часть выступления этого мудрого, как вы сказали, политика. Пожалуйста.

Нурсултан Назарбаев, президент Казахстана: "Уверяю вас, независимость для Казахстана – вопрос №1. И мы не собираемся ни в чем отступать, как и вы. Но минимальную степень интеграции участия определенно формирование сначала зоны свободной торговли. Программа максимум – это воплощение принципов регулирования экономики, основанных на объединении таможенных территорий стран-участников. Далее: обеспечение свободного движения товаров, услуг, капитала, рабочей силы. То есть общий рынок. И в дальнейшем уже, далее, через сколько мы подойдем к этому не знаю – проведение согласованной налоговой, денежной, валютной, кредитной политики. Это уже экономический союз типа Европейского. Хочу особо подчеркнуть, что ЕЭП ни в коем случае не направлен на ограничение политического суверенитета государств-участников. Уверен, что такая интеграция только укрепит экономики наших стран. Недаром опять же украинская народная пословица гласит: Де спілка – там сілка".

Дмитрий Киселев. Так какой эффект произвело это впечатление?

Владимир Литвин: "Це було сприйняття з розумінням цієї позиції. Тим більше, що президент Казахстану сказав, що його економісти проїхали всі області України, проаналізували всі області України, і дійшли до висновку, що Україна сьогодні – це Казахстан у 1996 році. А відтак ті досягнення, які має сьогодні Казахстан, ті плани і перспективи, які він для себе визначив, викликає довіру до позиції президента республіки Казахстан. І я коротко можу сказати, він знає, що він говорить. Ми повинні виходити із реалій, які склалися, і намагатися працювати на основі інтересів, державних інтересів України з тим, щоб політики свої власні позиції, і свої власні зовнішні політичні устремління не видавали за національний інтерес. Бо мені було дивно почути під час зустрічі, коли я перебував в Астані, від президента Казахстану тезу про те, що, мовляв, Верховна Рада України проти Єдиного економічного простору. Я запитав: на якій підставі? Він каже: це ваші керівники говорять. На що я відреагував, що ми прийняли відповідне рішення Верховної Ради, в якій визначили, що ми за розвиток співпраці в рамках Єдиного економічного простору. Але такої співпраці, яка б не суперечила положенням Конституції. І він також це підтвердив, заявивши, що для них головне утримати, збагатити свою незалежність, але наповнити її реальним змістом, внутрішнім змістом, економічним змістом. Ми це можемо зробити, розвиваючи економічну співпрацю у межах Єдиного економічного простору, у тому числі і особливо".

Дмитрий Киселев. Ну, подождите. Но тем не менее, существует такое крылатое выражение, которое запустил, по-моему, Борис Тарасюк, министр иностранных дел Украины, который заявил, что нельзя интегрироваться одновременно в двух разных направлениях в ЕС и в ЕЭП. Как вы это комментируете?

Владимир Литвин: "Мені важко коментувати таку фразу, бо я думаю, що країна повинна жити за принципом, що їй вигідно те, що вигідно для народу, що вигідно для її економіки. Я не хотів би протиставляти одним векторам інші. Якщо думати, що умови співпраці в рамках Єдиного економічного простору будуть розвиватися на якихось інших критеріях, підходах і позиціях, ніж має місце в Європейському Союзі, я думаю, що це неправильна теза. Я думаю, що економічні закони розвиваються за єдиним алгоритмом. Я думаю, що стандарти, за якими розвивається суспільство, вони мають загальноприйнятний характер. І я думаю, вилучення якихось обмежень не буде. Оскільки для України Європейський Союз – це далека перспектива. Ми повинні думати про український народ, про життя вже сьогодні. І якщо українські політики побудували для себе особисто вже Європу, то вони подумати мають врешті-решт про людей. Продумати в якому стані перебуває економіки і як вона може, взаємодоповнюючи економіки пострадянських країн, давати користь і для України, і для інших країн".

Дмитрий Киселев. Владимир Михайлович, но ведь по ЕЭП тоже существует свой пакет законопроектов. С ними, похоже, не торопятся.

Владимир Литвин: "Я тут поділяю ідеологію, психологію наших урядовців і деяких українських політиків. Коли ми розглядаємо весь пакет, який налічує майже 100 документів, кажемо, що частину, десь у межах 20-ти, ми сприймаємо, підписуємо. Це добре. Підписали, відклали. Або відклали вже в практичну площину для того, щоб вони почали працювати. Інші, які ми не сприймаємо, які є заперечення, ми маємо дати до них свої міркування. І таким чином вийти на погодженні позиції. Якщо ми взагалі решту не сприймаємо документів, ми повинні напрацювати свій варіант і запропонувати для обговорення, для того щоб вийти на прийнятну лінію. А демонструвати сервільність і чистоту, і нічого не робити, то це означає, що ми займаємо позицію, яка характеризується подвійністю. З одного боку говоримо про необхідність співпраці, а з другого – фактично блокуємо розвиток такої співпраці. Якщо це так, треба відверто про це сказати".

Дмитрий Киселев. Ну, вы сейчас об этом фактически и говорите. Владимир Михайлович, ну, давайте предвыборную тему. На минувшей неделе Центризбирком фактически объявил о начале процесса избирательной кампании. Ну, так сказать, уже реальной. И Блок Литвина идет на выборы. Интересно, с чем? Я хотел бы тоже сослаться на одну вашу цитату, которая, мне кажется, нуждается в вашей расшифровке. Пожалуйста.

Владимир Литвин, председатель Верховной Рады Украины, "Зеркало недели", 18 июля 2005 г. Имеет смысл говорить не столько о жесткой приверженности партии определенной классической модели, сколько о ее готовности отреагировать на существующие в обществе запросы. Если четко обозначить такую способность и оформить ее в привлекательные лозунги, партия сможет опереться на реальную поддержку электората.

Дмитрий Киселев. Итак, если классическая идеология необязательна, а можно опираться только на запросы и на основе этих запросов вырабатывать лозунги, то тогда как вы определяете эти запросы? Особенно в канун годовщины "оранжевой революции". Главное реагировать на запросы.

Владимир Литвин: "Я хотів би сказати тезу, яка є загальновідома, і, на мій погляд, вона є хрестоматійною, а відтак правильною: що в умовах перехідних, в умовах транзиту держави від одного суспільного стану до іншого вирішують не ідеології, вирішують і не партії навіть, а вирішують порядні люди, чесні і професійні люди. Тому у нас і вибори будуть персоніфіковані. Це перше. І друге: я думаю, що сьогодні для нас головною ідеологією не тільки на виборчу кампанію, а й в після виборчий період – зберегти країну, зв’язати країну і уберегти український народ. Я думаю, якщо проаналізувати те, що відбувається в Україні, якщо проаналізувати очікування і настрій людей, я думаю, що ця теза надзвичайно ємко дає визначення, яку позицію має займати партія. Врешті-решт ми маємо говорити про те, що нам треба мати народну політику. не політику політиків, а ту політику, яку сповідують люди. Треба відчути їх настрої сформулювати ці настрої, артикулювати їх у прості й зрозумілі формули, але в такі формули, які будуть мати практично розв’язання сьогодні і завтра перспективи".

Дмитрий Киселев. Но, все таки хотелось как- бы более конкретно что-то услышать, Владимир Михайлович. Вы говорите, сберечь страну и сберечь народ, но, а кто из ваших оппонентов будет с этим спорить? Кто собственно против того, чтобы сберечь страну и народ? А в чем ваша технология сбережения народу?

Владимир Литвин: "Та вся проблема в тому, що ніхто не спорить. І в принципі будуть говорити приблизно схожі тези. Але треба подивитися на практичні дії. Скажімо, після президентських виборів очевидно політики повинні були б здійснювати таку діяльність, яка була б спрямована на те, щоб примирити регіони, для того щоб зцементувати регіони, для того щоб зшити регіони і для того щоб люди могли відчувати упевненість. Коли вони будуть відчувати упевненість, коли вони будуть бачити наявність стабільності, вони тоді будуть працювати. А головне, іще одна теза: це реалізувати ті гасла у практичній роботі і бажане не видавати за дійсність. Не можна стверджувати, що сьогодні суспільство почуває себе надзвичайно добре, сидячи лише в кабінетах і читаючи виключно статистику. Тому потрібна реальна політика і потрібні реальні дії. Щось винайти нового ми не зможемо. Це просто сьогодні повинні бути люди, які здатні цю політику реалізувати, які не тішать себе самолюбством. І це повинні бути люди, які живуть з несамовитою вірою в очах, що саме вони прийшли і що вони можуть вдовольнити потреби суспільства гаслами, а не практичною роботою".

Дмитрий Киселев. Но, ведь вы тоже без лозунгов не обойдетесь. Какие ваши лозунги?

Владимир Литвин: "Я думаю, гасло може бути одне "З народу, з народом і для народу". Але потрібно подивитися, мабуть, хто що зробив для того, щоб ми, скажімо, сьогодні з вами мали можливість вільно спілкуватися в мирних спокійних умовах. І практично я, я не буду боятися казати це, і ті люди, які мене підтримували, ті політичні сили в парламенті, які обстоювали ідею консолідації і розв’язання конфлікту, вони показали, що вони можуть і організувати практичну роботу з тим, щоб оці мирні умови дали можливість отримати ефективний результат".

Дмитрий Киселев. Ну, собственно, это ваш бесспорный актив. Конечно, вот способность объединить людей и сохранить мир между ними. Но, всех волнует сейчас, как будут выглядеть списки различных партий? Это не менее важно, чем программное положение. Здесь я хотел бы еще раз вернутся к вашей цитате, которая нуждается в прояснениях. Пожалуйста.

Владимир Литвин, председатель Верховной Рады Украины, Киев, 18 ноября, Интерфакс-Украина. Нет, у нас олигархов в списках не будет. Будут люди, которые исповедуют те принципы, которые исповедуем мы. Будут люди, которые работают на политическую силу, непосредственно общаясь с людьми.

Дмитрий Киселев. Два вопросы. Первый по принципам. Но, вы уже частично о них сказали. А второй: что олигархи обязательно безпринципны? Они не могут исповедовать принципы? Они заведомо не способны. Вот, нет у нас олигархов, и не было.

Владимир Литвин: "Ні, навпаки. Вони, мабуть, і стали олігархами у нашому визначенні, у нашому розумінні, що вони можуть відчути процеси в Україні, вони можуть відчути певною мірою настрій людей і артикулювати ці настрої на свою користь. Можливо, переважно на свою користь. Мене приваблює дещо інший відтінок у даній постановці питання, що це мають бути люди, які б не викликали алергію у суспільства, які б не асоціювалися з людьми, які розкрали національне багатство. А навпаки це люди, які створили умови для роботи, які жили за загальноприйнятими правилами і які користуються підтримкою і повагою людей. Принаймні, що це мають бути люди, які не викликають алергії. Як мінімум, як стартова площадка для дальшої політичної розмови".

Дмитрий Киселев. Социалисты вас уже явно критикуют за вашу кадровую политику, особенно в регионах. Как вы им отвечаете?

Владимир Литвин: "А як я можу відповідати, оскільки кадрової політики ми не можемо здійснювати, кадрової роботи ми не можемо здійснювати, оскільки партія не має людей, які б могли здійснювати кадрову політику і кадрову роботу. Тобто вона не має адміністративних постів у жодному регіоні. А тим, хто плутає терміни кадрова політика і кадрова робота, я міг би прочитати коротку лекцію. Я б не хотів би рефлексувати на якісь звинувачення, на те, що я комусь буду конкурентом. У цьому зв’язку я міг би навести крилату і, на мій погляд, дуже влучну фразу Майі Плісецької. Коли її запитали: от у вас були суперниці, у вас були конкурентки, як ви до них ставитеся? Вона відповіла: може й були, я їх не помітила. Я думаю, ці слова я б з задоволенням приклав на українську дійсність".

Дмитрий Киселев. Местные выборы. Похоже, вы тоже видите проблемы с их проведением. Пожалуйста, я хочу опять же сослаться на вас.

Владимир Литвин, председатель Верховной Рады Украины, Киев, 14 ноября, Интерфакс-Украина. … Стараюсь подтолкнуть и комитеты, и соответствующие подразделения аппарата Верховной Рады, чтобы были внесены изменения в закон о выборах в местные органы власти, чтобы там не было разночтений, и чтобы после внесения изменений по этому закону, можно было организовать местные выборы. Если это не произойдет, нам останется одно – поставить вопрос о том, чтобы отменить этот закон и чтобы действовал тот закон, по которому избирались в 2002 году.

Дмитрий Киселев. Так как вы все-таки относитесь к этой идее разнесения тогда местных выборов и парламентских по времени?

Владимир Литвин: "Я поки що цієї ідеї не озвучував. Я намагався простимулювати діяльність парламенту для того, щоб внесли зміни у діючий закон про вибори до місцевих органів влади. В іншому випадку якщо парламент відмовиться розглядати ці зміни, які напрацьовані відповідними підрозділами, практично вже напрацьовані відповідними підрозділами апарату Верховної Ради, тоді я скажу: давайте поставимо питання, що ми цей закон відміняємо, який є недосконалим, а за багатьма позиціями є недолугий, а повернемося до попереднього закону, який передбачав вибори до місцевих органів влади 100% за мажоритарним принципом. А щодо власне рознесення виборів, така ідея у політичному сенсі має право для звучання. В правовому вимірі, не порушуючи закони і Конституцію, це зробити надзвичайно важко. Але оскільки ми, шукаючи консенсус у суспільстві, часто виходимо на політико-правові рішення, а не тільки на правові, то очевидно ця проблема потребує детального обговорення. Хоча, я зразу можу підкреслити, вона буде мати дуже багато опонентів. Суть позиції опонентів буде зводитися до такого: що це діюча влада хоче забрати все, що вона може забрати на виборах до Верховної Ради України, а що не добере – намагатися компенсувати на виборах до місцевих органів влади, для цього потрібно рознесення виборів. В принципі, підстави для такої постановки питання є, якщо враховувати, що практично всі голови обласних державних адміністрацій будуть балотуватися на вибори до Верховної Ради України. Якщо практично всі члени Кабінету міністрів будуть балотуватися на виборах до Верховної Ради України. Звісно, вони будуть намагатися довести перевагу своєї політичної сили. І слабкою втіхою виглядає позиція, яка вчора прозвучала з вуст одного чиновника, що високопосадовці мають піти у відставку… мають піти у відпустку. Якби була постановка питання про відставку, тоді б можна було говорити, що взагалі ми знівелювали або взагалі ми ліквідували будь-які підстави, навіть, гіпотетично говорити про адміністративний вплив".

Дмитрий Киселев. Ну, Владимир Михайлович, ну, все таки вы допускаете возможность разнесения местных и парламентских выборов по времени? Хотя бы такую теоретическую возможность. Когда будет ясно точно будет это решение или нет? Ведь, наверное, существует, ну, какая-то критическая временная черта.

Владимир Литвин: "Якщо дивитися на нашу українську політику, на наших українських політиків, які віддають перевагу балаканині. Я думаю, що все це балаканиною і завершиться".

Дмитрий Киселев. То есть ваш прогноз, что это не состоится, и выборы пройдут одновременно весной?

Владимир Литвин: "Думаю, що так".

Дмитрий Киселев. Спасибо большое, Владимир Михайлович. Итак, напомню, что в нашей воскресной аналитической программе канала ICTV был спикер Верховной Рады Владимир Литвин, который рассказал и о принципах избирательной кампании своего блока. Спасибо большое, Владимир Михайлович.

Владимир Литвин: "Дякую вам також".

Дмитрий Киселев. До следующей недели.

ВЛАДИМИР ЛИТВИН: "На все добре".

Останнi матерiали на тему "ЕЭП":

Вадим Карасев: "БЮТ не помогают ни сердечки, ни харизма Юлии Владимировны"

А.Бутейко: "Я сподіваюсь, що в Україні будуть умови, за яких я зможу повернутись"

ЄЕП: долю визначить парламент

Останній дискредитований проект євро-азійської інтеграції

ЕЭП появится через пять лет. Наверное

Зачем Украине ОРИ?

Останнi матерiали на тему "Україна - ВТО":

Андрій Гончарук: "Зниження цін наступить, коли відбудеться певне насичення ринку, коли ми зберемо врожай, і, в першу чергу, за рахунок тієї конкуренції, яка буде спричинятися, в тому числі й імпортними товарами, і не тільки тому, що ми вступили в СОТ. Ми в системі СОТ з точки зору імпортних мит вже живемо як мінімум три роки".